Україна – не Кенія: Чому Байден дає не нам статус союзника США поза НАТО

Посол України в Вашингтоні Оксана Маркарова ще у вересні 2021 року пояснювала, що статус Основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally - MNNA) надається країнам, які не планують або не можуть в силу політичних чи географічних причин приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Київ хоче в НАТО, про що у нас записано в Конституції, тому стати для американців союзником як Кенія, у планах України немає. Та якщо оглянутися трохи назад, такі плани були. А розмови про такий геополітичний вектор точаться досі. По-перше, перебування серед особливих друзів Штатів не заперечує можливість вступу до НАТО. Політичне бажання є, географічне розташування не заважає. По-друге, дискусії загострюються, щойно в Альянсі починають годувати українців черговою порцією обіцянок. Нині саме той момент.

Нагадаємо: 9 липня у Вашингтоні стартує саміт НАТО, приурочений до 75-річчя організації. У Києві з цією подією пов’язують багато сподівань. Про запрошення не йтиметься, проте розмови в рамках Альянсу про можливість відправки своїх військових до України та про дозвіл завдавати удари західною зброєю по території росії наштовхують на думку, що саміт цей для нас може виявитися насиченим подіями зі знаком плюс.  

Що таке MNNA і чому цей статус Байден хоче надати Кенії

Статус MNNA був законодавчо визначений у 1989 році. Того ж року його набули відразу 5 держав: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Південна Корея та Японія. Наприкінці 1990-х років до них приєдналися почергово Йорданія, Нова Зеландія та Аргентина. Щедро роздавав статус MNNA Джордж Буш-молодший. За його президентську каденцію союзниками США поза НАТО стали 7 держав: Бахрейн, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Кувейт, Марокко, Пакистан. За Барака Обами статус отримав Туніс, Дональд Трамп нагородив ним Бразилію, а Джо Байден – Катар і Колумбію. На Кенію ще чекає процедура схвалення в Конгресі. А от Афганістан статусу MNNA позбавили у 2022 році.

Що він дає? Не всім одне і те ж. Усім – фінансову підтримку у закупівлях озброєння, поставки військового майна, спільні військові навчання, а от на військову допомогу США у випадку нападу можуть розраховувати Японія, Південна Корея, Австралія та Філіппіни. Таку "парасольку" їм дають двосторонні договори про взаємну оборону зі Штатами, а не MNNA. Хоча очевидно, що якби у того ж Тайваню не було статусу союзника Вашингтону, це б давно розв’язало руки Китаю. Тобто наявність "даху" найпотужнішої держави світу є стримуючим фактором для агресорів, але не стовідсотковою гарантією від війни. Що довів ХАМАС, який 7 жовтня минулого року спровокував новий виток палестино-ізраїльського конфлікту з серйозними політичними наслідками для обох сторін.

У списку союзників різні за рівнем демократії та економічного розвитку країни, різні і в плані наявності чи відсутності військових конфліктів або потенційних конфліктів із сусідами. Тобто ці фактори при ухваленні рішень Вашингтоном – не серед чільних. Та ж Кенія має загальний низький рівень життя, притаманний країнам Африки, але від більшості з них її відрізняє рівень розвитку демократії. Не без чвар у політичному житті, проте у цьому столітті кенійці продемонстрували світові, що в африканських країнах цілком можливо проводити успішні демократичні реформи. Ця держава, де значною мірою переважають християни, давно підтримує хороші стосунки з Великобританією, колишнім колонізатором, зі США, в її столиці Найробі з 1996 році знаходиться офіційна штаб-квартира ООН в Африці.

Має Кенія і серйозну проблему: сусідів. Серед інших вона межує з неспокійними Південним Суданом і Сомалі. Американці та колективний Захід загалом також зіткнулися з серйозними проблемами в Африці, особливо в західній, де місцеві хунти здружилися з російськими терористами. Тому коли Джо Байден хвалить кенійців за спільні антитерористичні операції проти ІДІЛ, це і є головне пояснення, чому Кенія розглядається як наступна країна, яка отримає статус MNNA.

Для України статус союзника поза НАТО вже не актуальний?

Наша держава має десятирічну історію спроб приєднатися до союзників США поза НАТО. У липні 2014 року тодішній президент Петро Порошенко після збиття російськими терористами на Донбасі пасажирського літака рейсу МН 17 бачив підстави звернутися до американського конгресу про надання Україні статусу MNNA. З’їздивши за кілька місяців потому за океан, Порошенко розповів: Барак Обама сказав "ні", адже рівень співпраці Америки та України значно вищий, аніж був би за такого статусу. Чим він на той час був вищим, незрозуміло. Саме при Обамі союзницький статус надали Афганістану, а вже менш ніж за 10 років потому американці втікали з цієї держави, де до влади повернулися таліби. Простіше кажучи, в Білому домі Києву у 2014 році просто відмовили. Depo.ua раніше згадував, скількох проблем нині б не було, якби Обама на час свого президентства не займався "перезавантаженням" відносин із росією.

У грудні 2014-го тема статусу MNNA на короткий час повернулася в порядок денний після того, коли Сенат ухвалив відповідний акт, а от Конгрес зі свого законопроекту виключив пункт про статус союзника поза НАТО для України. Після цього до питання не поверталися аж до 2019 року. На початку червня посольство в США повідомило: Палата представників Конгресу представила законопроект, який передбачає посилення підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, розширення оборонної допомоги та надання Україні статусу основного військово-політичного союзника США. Проте і цього разу не склалося. Знову до ідеї повернулися вже наші депутати у вересні 2021 року.

Тоді група народних обранців внесла проект постанови про звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника США поза НАТО. 9 вересня на позачерговому засіданні парламент з тріском провалив голосування: "за" було тільки 24 депутати. Тоді віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина казала, що така ініціатива парламентарів "виглядає як свідома і недалекоглядна політична диверсія". Зауважимо, що станом на вересень 2021 року вздовж нашого кордону з росією збиралися ворожі полчища, а через півроку вони вторглися. Україна на той момент не мала жодного статусу, який би давав їй гарантії захисту з боку США та НАТО.

На початку січня 2022-го рятувати ситуація взялася група конгресменів, які зареєстрували законопроект, яким Україна мала бути оголошена країною "НАТО-плюс". Depo.ua аналізував цей законопроект, ухвалення якого могло поставити нашу державу на один щабель з такими союзниками Штатів, як Ізраїль, Японія, Південна Корея, Нова Зеландія. Але з початком повномасштабного вторгнення ідея конгресменів загубилася. На жаль, вона хоч і була досить перспективною, проте спізнилася мінімум на рік.

Отже, зробимо кілька висновків. Статус MNNA для України як і ще для низки держав європейського континенту, котрі в такий спосіб можна вирвати із зони впливу російських інтересів або інтересів її сателітів, цілком можливий як етап перед вступом в НАТО. Серед тих, про кого згадують, – Косово, Молдова, Грузія. Остання, на жаль, все більше віддаляється від євроатлантичного напрямку. Нікому з цих держав Європи Вашингтон не пропонував стати союзницями поза Альянсом. Тобто розмови точилися, однак до справи не дійшло. В чому причина: у відсутності політичної волі, страхові перед горезвісною ескалацією, потребою врахувати внутрішньо європейські впливи на ці країни (серед них є ті, які орієнтуються на Париж і Берлін, а не на Вашингтон) чи небажанні палити всі мости з Москвою, залишивши "сірі" геополітичні зони для подальших торгів? Кожен може обрати відповідь для себе самостійно. Зараз статус MNNA для України, очевидно, вже не потрібен. Київ підписує безпекові угоди з багатьма державами, у тому числі готується така угода з США. Нещодавно про неї кількома словами обмовився глава Держдепу Ентоні Блінкен. Залишилося побачити, якою вона буде за змістом. Тобто скільки свободи в оборонних діях проти агресора Україна отримає – її обмежуватимуть, як нині, чи табу перестануть існувати.