Штучна катастрофа: Навіщо росія морозить Придністров’я і як їй надавати по руках

З 1 січня до невизнаної Придністровської молдавської республіки (ПМР) російський газ більше не йде. Слідом за цією проблемою на мешканців сепаратистського регіону посипалися й інші – почалися відключення світла, очікуються тривалі перебої з водопостачанням. З якою метою росія розігрує спектакль із гуманітарною катастрофою на непідконтрольній Кишиневу території?

Шантаж і дестабілізація Молдови. Навіщо путін морозить "русскій мір" ПМР

З усією очевидністю можна стверджувати, що замороження Придністров’я – спланована російська спецоперація, справжньою ціллю якої є Київ, Кишинів, Бухарест і Брюссель. Отже, почнемо з того, що саме Україні автори цієї геополітичної провокації приділяють найбільше уваги. Хоча "Газпром" ще 28 грудня повідомив, що з 1 січня 2025 року припиняє постачання газу до ПМР у зв’язку з невиконанням платіжних зобов’язань (монополіст вказує суму боргу $709 млн), кремлівська пропаганда акцентує на "провині" України, яка відмовилася від транзиту російського газу своєю територією. Але це не так, адже рф могла забезпечити придністровців газом іншим транзитним шляхом, проте цього не зробила. Навмисно, щоб спричинити кризу. А вона тільки набирає сили.

За кілька перших днів після відключення газу "влада" невизнаної проросійської території на лівобережжі Дністра поводилася дуже дивно. Мешканців регіону заспокоювали, мовляв, все буде добре, переходимо на електрику, її у нас – багато. На території сепаратистського анклаву у Дубосарах знаходиться ГЕС, а в Дністровську Молдовська державна районна електростанція (МДРЕС) – теплоелектростанція, яка працює на газі, мазуті та вугіллі. Попри тривалий заморожений конфлікт Молдови та Придністров’я перша купляє електрику у сепаратистів. Тепер газу для електрогенератора немає, а запасів вугілля, давно завезеного з українського Донбасу, вистачить до кінця січня. Так кажуть в Кишиневі. Де висловили готовність допомогти газом лівобережним любителям росії власним коштом. Але отримали відмову. Як наслідок – у Придністров’ї через відключення електрики вже почалися перебої з водою.

Отож сепаратисти з Тирасполя, відкинувши пропозицію Кишинева, готові прискорити гуманітарну катастрофу у регіоні. Що це їм дасть? Москва прагне цією штучною кризою дестабілізувати Молдову, в якій завдяки активності діаспори перемогу на виборах здобула прозахідна президентка Майя Санду. Прокремлівський Олександр Стояногло поступився, але росія не збирається відступатися від Молдови. Відсутність газу для МДРЕС (точніше, в запаснику є трохи, його вистачить днів на 20) потягне за собою в кінці січня – на початку лютого зупинку теплоелектростанції у Дністровську і значні проблеми з електрикою на правобережній частині молдовської держави. На цих проблемах відразу ж гратимуть проросійські сили. "Кремль намагається дестабілізувати ситуацію, вплинути на парламентські вибори і підірвати наш європейський курс. У такі моменти важливо зберігати єдність, солідарність і віру в Молдову та її народ. Також важливо раціонально використовувати енергію", – слушно оцінила ситуацію очільниця країни Майя Санду.

 

Але це ще не все. Москва шантажує Кишинів не тільки спробою посилити невдоволення населення енергетичними проблемами, а й боргами Придністров’я. Як пояснив прес-секретар уряду Молдови Даніель Воде, "росія через "Газпром" намагається нас шантажувати, залишає людей у Придністров'ї без тепла і поширює дезінформацію, звинувачуючи свою ж дочірню компанію в боргах, які були спростовані міжнародним аудитом". Понад 30 років сепаратисти на лівобережжі Дністра отримували газ від росії безоплатно, а Москва хоче, щоб за це тепер заплатила Молдова. Та не визнає спроб накинути на себе боргове ярмо. Власне, протягом останніх років молдовська влада, навчена постійним газовим шантажем з боку росії, значно диверсифікувала постачання газу. Чому так само не вчинили з електрикою? Мабуть, отримувати її з МДРЕС було дешевше, аніж із Європи. Це той випадок, коли енергетична незалежність від росії потребує радикального розриву, а не напівкроків.  

Як розвиватимуться події навколо Придністров’я далі

У ПМР вважають, що нинішні проблеми тимчасові і поставки російського газу відновляться. Контракт діє до 2026 року. В Тирасполі розкручують пропагандистські наративи про те, що для жителів регіону тарифи не зростуть, а от у Молдові доведеться платити більше за електрику. Це результат шоку від відключення газу, чи президент самопроголошеної республіки Вадим Красносільський упевнений, що спектакль, розіграний Москвою, скоро закінчиться?

Для відповіді на це питання поглянемо, хто і що робить із зацікавлених сторін. Тирасполь відмовився від допомоги Кишинева, але час працює на Молдову. Її владі радять подякувати Києву за припинення транзиту газу, що стало потужною поразкою росії, адже цей крок відкриває шлях до поступової деокупації Придністров’я. Але діяти у цій ситуації Санду і прозахідному уряду потрібно стратегічно грамотно, в єдності з Україною та європартнерами. Останні вже погодилися допомогти молдаванам електрикою.

Отож, по-перше, має бути повністю відкинутий хибний наратив про "провину" України, тут – виключно провина росії. В історії з відключенням ПМР від газу є значна доля гібридної пропаганди: Москві дуже потрібно, щоб у Придністров’ї чим швидше почалася гуманітарна криза, а мешканці сепаратистського регіону – просто розмінні пішаки. Із того, що вже шириться в російському сегменті мережі, більш-менш зрозумілі ключові рамки ІПСО росії: вони (Київ і Кишинів) – морозять нещасних людей у Придністров’ї, а Європа мовчить, у неї "подвійні стандарти"; влаштували "геноцид" росіян ПМР взимку; все відбувається через відмову Києва продовжити транзит російського газу І ще кілька допоміжних на кшталт "росія збирає гуманітарну допомогу Придністров’ю та наполягатиме на її доставці в зону біди". Основне завдання інформаційно-психологічної операції – натиснути на Брюссель, щоб той натиснув на Київ задля відновлення транзиту російського газу. В цьому контексті уважно слухаємо заяви Віктора Орбана, Роберта Фіцо та дрібніших провідників московських інтересів в Європі.

По-друге, влада Молдови попри тиск і шантаж має невідступно відмовлятися від будь-яких спроб Москви нав’язати постачання газу на лівий берег Дністра за своїми правилами. У той же час наполягати на зробленій пропозиції, але вже не з гуманітарними, а чіткими геополітичними цілями: допоможемо газом, але починаємо процес переговорів про відновлення цілісності держави. І перше питання – вигнання російської солдатні, так званої "оперативної групи російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова", яка базується Тирасполі. Інтеграція відколотої росією частини лівобережжя Дністра без виведення російських військ із ПМР – нереальна.

Москва вважає, що, налякавши всіх гуманітарною катастрофою у Придністров’ї, зможе змусити Молдову почати переговори про умови постачання газу. Але це блеф, адже у невизнаному анклаві купа російського бізнесу, та ж МДРЕС має стосунок до російської енергокомпанії "Інтер РАО ЄЕС". Тому від дій "Газпрому", санкціонованих кремлем, несе збитки російський бізнес. І він має йти на поклон до молдовського уряду, а не шантажувати. Уряд у свою чергу вирішуватиме, на яких умовах працюватиме з таким бізнесом. І чи працюватиме взагалі.

По-третє, в окремих публікаціях є поради Києву, як ефективно зіграти проти гібридної пропаганди кремля, зокрема, запропонувати Тирасполю газ із наших газосховищ. Обсяги невеликі, а результат виглядатиме гарно. Порада цікава, але в цій ситуації не можна грати окремішньо від Молдови. Ми, як і Кишинів, зацікавлені у зникненні "чорної діри" Придністров’я, у виведенні російської армії звідти. Та не слід забувати, що нас з Молдовою поєднали в пару для процесу набуття членства в Євросоюзі. Наш спільний ворог зацікавлений у розколі дуету, не потрібно створювати йому зручні нагоди, а заодно і проблеми собі.