Санкції, дрони чи невидимі месники: Хто і як швидше доб’є бензоколонку путіна

$9,4 млрд тільки на нафті. З чого починалися санкції і як дійшли до розчарування

Кожен із санкційних пакетів мав на меті завдати потужного удару по російській економіці та окремих фізичних і юридичних особах. Принаймні, на цьому наголошувалося щоразу, коли запроваджувався новий пакет. Перший, нагадаємо, став чинним за добу до повномасштабного вторгнення, під його дію потрапив 351 депутат думи, тобто всі, хто підтримав незаконне рішення про визнання ЛДНР. Відтоді почалося обмеження доступу рф до ринків капіталу ЄС та його фінансових послуг. А вже в другому пакеті, ухваленому відразу після нападу росії на Україну, містилися санкції проти енергетичного сектору, зокрема, нафтового. Заборонялося постачання товарів і технологій, які мали загальмувати модернізацію російських нафтопереробних підприємств. У четвертому, березневому 2022 року пакеті, містилася заборона інвестицій у російські нафтові компанії і загалом у сферу енергетики. Подальші пакети ухвалювалися значно складніше через позицію окремих країн ЄС, не тільки Угорщини, а й Німеччини, Франції та інших, містили небагато дієвих механізмів обмеження заробітків росії на продажі своїх природних ресурсів.

Зрештою виникла ситуація, коли, з одного боку, наші партнери запроваджують нові економічні заборони ніби по накатаній, з іншого – вистачає повідомлень, що західні санкції не змогли підірвати виробництво зброї росією, гірше того, вона щомісяця виготовляє під сотню ракет різних типів. Тільки ракет, не рахуючи великої кількості іншого смертоносного залізяччя. Ще б пак, нафтогазові доходи росіян зростуть цього місяця на 50% в річному обчисленні і становитимуть $9,4 млрд.

На Заході погоджуються: політика санкцій дає результат, але дуже повільний через те, що росія швидко знаходить, як обійти заборони. Цьому сприяють Китай, Туреччина, Індія, ОАЕ та ще низка "нейтральних" держав, котрі допомагають путіну і далі заробляти мільярди. З цих же грошей оплачується не тільки війна, а й гібридна пропаганда, яка переконує світову спільноту, що антиросійські санкції зазнали фіаско.

Останні санкції проти росії: болючі, але не смертельні

Говорити про санкції проти росії недоречно без згадок про заборони, введені США і слідом за ними іншими державами, що побажали приєднатися. Цього місяця американці завдали удару під дих фінансовій системі росіян, увівши обмеження проти московської біржі, національного розрахункового депозитарію, національного клірингового центру та ще низки структур. Це завдало суттєвої шкоди валютному ринку країни-агресорки. Також за океаном розширили санкційний список, куди потрапили підприємства, пов’язані із нафтогазовим видобутком і транспортуванням вуглеводнів. Досі на пам’яті переполох, який здійнявся через санкції проти московської біржі. Це розбалансувало російський валютний ринок, зробило рубль нестабільним, але у відповідь центробанк терористів зробив пропагандистський трюк – укріпив рубль, після чого почав потроху його відпускати. Наслідки цього будуть негативними, проте у зазомбованого населення сформували враження, що нічого страшного не сталося, мовляв, не страшні нам ваші санкції. Фінансисти ж пояснюють: удар росіяни відчують не відразу і буде він комплексним – не тільки по валютному ринку, а й по тих, хто росії цю валюту приносить. Але щоб цей комплекс склався, мають впроваджуватися вторинні санкції. І не тільки американцями.

Після США свої нові санкції увів Євросоюз. Найцікавіші з них: заборонено послуги з перевантаження російського ЗПГ на території ЄС із метою перевалки до третіх країн, заборонено нові інвестиції, а також надання товарів, технологій і послуг для завершення споруджуваних проектів ЗПГ, таких як Arctic LNG 2 і Murmansk LNG, вводяться обмеження на імпорт російського ЗПГ через термінали ЄС, не підключені до системи природного газу. А ще – заборонено використання "Системи передачі фінансових повідомлень" (SPFS), який називають російським аналогом SWIFT. Хоча в центробанку рф й обіцяють обійти останню із названих заборон, фінансові аналітики вказують, що зробити це буде куди складніше, аніж просто гратися з курсом рубля, адже це вже вторинні санкції, які битимуть по країнах, що сприяють росіянам обходити заборони.

Відтепер європейським компаніям не лише заборонено підключатися до SPFS, але й здійснювати транзакції з тими, хто проводить платежі через цю систему за межами росії. Іноземним банкам, підключеним до SPFS, доведеться блокувати платежі з рф, якщо вони цього не робитимуть, тоді не зможуть працювати з європейцями. Найбільше санкції вдарять по китайцях, чиї банки вже відреагували, зупинивши обробку платежів у юанях від російських банків. По самій же російській фінсистемі удар також чималий: мало того, що у ній не все так добре з євро і доларом, хоча заробітки на нафті залишаються надвисокими, та ще й не підйомним вантажем лежатимуть юані. Це дуже важливо, оскільки після згаданих вище санкцій США росія апелювала до того, що зможе розраховуватися в китайській валюті, якої накопичила чимало. Тому коли заступник голови центробанку рф Володимир Чистюхін запевняє, що росія "з партнерами" знайде вихід і SPFS працюватиме, він, скоріше за все, видає бажане за дійсне. Так, компанії, які не працюють і не планують працювати із західними партнерами, можуть далі розраховуватися через токсичну підсанкційну систему, проте таких багато не набереться. Крім того, способи протидії санкціям відслідковуватимуться і порушників вноситимуть у наступні санкційні пакети.

А що з нафтовим промислом запутінців? ПАРЄ ухвалила резолюцію з вимогою запровадити санкції щодо російського скрапленого газу та обмежити транспортування російської нафти. Українська делегація в цьому зв’язку пропонує конкретні кроки, наприклад, закрити Данську протоку для російських нафтових танкерів. Про таке бажання самі данці заявляли ще в листопаді минулого року, проте в Євросоюзі рішення, які впливають на спільну економіку, спільно й ухвалюються. Нинішня резолюція ПАРЄ – важливий крок, адже до 15% європейського ринку досі складає російський скраплений газ, до Європи йде продукція російської металургії. На цьому путінський режим продовжує заробляти мільярди, які спрямовує на посилення свої армії.

Чи зможе росія продавати нафту китайцям та індусам без нафтопроводів?

У ЗМІ вистачає аналітичних публікацій на тему, чому західні партнери не хочуть замість 14 пакетів санкцій ввести один-два, але такі, щоб поклали російську економіку на лопатки. Жадібність окремих транснаціональних компаній чи надмірна забюрократизованість процедур пояснюють далеко не все. Ще є політична ситуація всередині окремих держав. Деякі ЗМІ закидають Білому дому м’якість санкцій через страх зростання цін на пальне перед виборами. Наскільки це правда? Всі пам’ятають, як американці просили українців не чіпати російські НПЗ. Depo.ua детально аналізував, у чому американці тоді помилялися. Партнери із санкціями діють так, ніби лишають росії можливість відступитися. Кожного разу так – і кожного разу у путіна це вважають слабкістю. Останній приклад: Дмитро Медведєв погрожує Заходу створити у відповідь на нові санкції союз постраждалих, себто тих, кому дружба з терористичною країною тепер вилазить вторинними санкціями. Ніякої "коаліції ображених" не буде, але такі висловлювання вкотре доводять – кремлівці, розуміють тільки силу. Отже, санкції мають бути швидкими і нищівними, а не розтягнутими в часі так, щоб росіяни знайшли варіанти ухилитися. Особливо стосовно нафтогазової сфери країни-терористки.

Є різні пропозиції, як це зродбти. Рішення ПАРЄ про заборону російського скрапленого газу – щось схоже на радикальний крок. Інша справа, що це лише рекомендація європейських депутатів, а не спільна думка лідерів усіх країн ЄС. Значна проблема у дії санкцій у тому, що в них можна знайти лазівки. Причому – законні. Приміром, вступ у дію заборон не означає, що компанії відразу мають дотримуватися нововведень, їм дається час до завершення контрактів або для пошуку вигідних умов переривання контракту. Тому з російського ринку багато компаній виходять досі. І там буде доти, доки основні ініціатори санкцій не створять контролюючий орган з широкими повноваженнями.

Не спостерігаємо також і значного бажання США та їхніх союзників домовлятися з країнами ОПЕК про зниження цін на нафту. Можливо, їм потрібен ефектний поштовх? Нафту у росії Китай, Індія та країни ЄС через треті руки купляють доти, доки у росіян є можливість її стабільно транспортувати. Танкери-фантоми – тільки частина довгого шляху російської нафти. Починається він із родовищ і нафтопроводів. Враховуючи той незаперечний факт, що заробітки путіна на поставках нафти дають продовжувати йому війну, об’єкти нафтової промисловості цілком можуть вважатися законними військовими цілями. Для борців із путінським режимом на території самої росії, невидимих месників. Як російські НПЗ – цілі для добрих дронів. Щойно ці об’єкти перестануть стабільно працювати, друзі путіна з ОПЕК скористаються нагодою заробити на його проблемах, збільшивши обсяг видобутку і виштовхавши рф з дірявими трубами на маргінес ринку.